Тема. Життєвий і творчий шлях І.Франка –
видатного українського письменника, ученого громадського діяча. Багатогранна
його діяльність в українській культурі, її вплив на пробудження національної
свідомості народу. Спільна видавнича діяльність з М.Павликом. Основні книги й
праці
Мета:
навчальна: доповнити
й поглибити знання учнів про І. Франка, набуті в попередніх класах, відкрити нові грані
життя і творчості Великого Каменяра, зупинитись на основних напрямках його діяльності;
розвивальна: розвивати
вміння учнів застосовувати свої
знання; користуватися різноманітними джерелами інформації, узагальнювати,
систематизувати знайдений матеріал;
виховна: виховувати
в них патріотичні почуття, любов і
пошану до видатних діячів української культури.
Обладнання:
інтерактивна дошка, презентація «Іван Якович
Франко. Життя і творчість», музичне оформлення, портрет
письменника, виставка його творів
Тип уроку: урок - відкриття
ХІД УРОКУ
Стиха звучить лірична мелодія.
На інтерактивній дошці – слайд № 1.
На ньому – портрет І. Я. Франка, роки життя, епіграф до уроку.
До нього не заросте народна стежка.
До нього приходитимуть все нові покоління.
М. Тихонов
І. Організаційний момент
1. Вступне
слово вчителя. (звучить музика)
Він був
середнього росту, а йшов, як велетень... мало хто встигав за ним, а головою сягав
хтозна-як високо. Він був спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про
добро трудящих, і кидав громи, щоб Русь не спала. Його з війська відпустили за
слабкий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори. Влада
гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього
народу. Напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й то
недовге. Таким був Іван Франко, робітник пера, Каменяр, чарівник слова.
ІІ. Мотивація
навчальної діяльності учнів. Оголошення теми, мети, завдань уроку (демонструються слайди № 2, 3)
Доброго
дня, любі діти. Сьогодні у нас незвичайний урок —
урок-відкриття. Ми починаємо вивчати життєвий
і творчий шлях визначного діяча нашої культури Івана Яковича Франка, спробуємо
сьогодні відкрити для себе нові, раніше невідомі нам грані життя і творчості
цієї людини.
Мета нашого уроку - доповнити й
поглибити знання учнів про І. Франка, набуті в попередніх
класах, відкрити нові грані життя і творчості Великого Каменяра, зупинитись
на основних напрямках його діяльності; розвивати вміння застосовувати свої знання; виховувати в десятикласників
патріотичні почуття, любов і
пошану до видатних діячів української культури.
ІII. Актуалізація опорних знань учнів
1.
Слово вчителя.
«Він був... з
гарним високим чолом, з трохи крученим рудавим волоссям, з рудавими невеликими
вусами і сірими очима. На його обличчі малювалися розум і енергія. Очі й уста
показували на впертість і завзяття. Він
був у вишиваній сорочці. Одяг на ньому був невибагливий, навіть убогий. У
поведінці... скромний... навіть трохи несміливий».
Важко знайти у світовій культурі людину
такого безмежного творчого діапазону, як Іван Франко.
(Слайд № 4)
Поет, прозаїк, драматург, перекладач,
журналіст, філософ, фольклорист, етнограф, літературний критик, публіцист,
літературознавець, економіст, історик і
теоретик літератури, театру, мистецтва, мовознавець, видавець, один з найвизначніших політиків Галичини
кінця XIX - початку XX століття.
Франко
залишив нам колосальну художню і наукову спадщину. Вона є не лише безсмертним
історико-літературним фактом, золотим фондом культури
й духовності, а й живим явищем нашого сьогодення, що впливає на формування громадсько-політичних і естетичних орієнтирів та ідеалів сучасності.
Завдяки
надзвичайній працездатності в поєднанні з глибоким розумом і величезним
талантом Франка називають академією в одній особі. Подумати тільки: за 40 років
свідомого життя він написав близько 6 тисяч праць найрізноманітніших жанрів.
Це в середньому 2-3 твори в день. Дивовижно! Адже скільки потрібно було
затратити часу, щоб лише переписати їх, не те що створити!
50-томне
академічне видання творів Франка - то лише частина із залишеного великим
подвижником думки спадку своїм нащадкам. Мало хто
у світовій літературі може зрівнятися з ним у творчих звершеннях. Люди
такого масштабу діяльності репрезентують не лише свій народ і свою епоху, а й
цілу світову культуру.
ІV. Вивчення
нового матеріалу
(Слайд № 5.
Відкриття № 1. «Іван Франко. Дитинство. Юність»)
Вчитель. Наше
перше відкриття має назву «Іван Франко. Дитинство. Юність.» Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на
Дрогобиччині. В сім'ї сільського коваля
Якова Франка 27 серпня 1856 року народився син Іван, якому судилося стати
гордістю України. У цьому велика заслуга його перших вихователів і наставників
— батьків.
О батьку мій!
Коли сьогодні
Хоч іскра
тих огнів горить
У моїй
груді, щоб народні
Злі дні в
добро перетворить,
Коли
нещастям, горем битий
Не
засклепивсь, не знидів я,
А встав,
щоби братам служити,
То все те —
спадщина твоя.
Тямлю,
як нині: малим ще хлопчиною
В мамині
пісні заслухувавсь я;
Пісні ті стали красою єдиною
Бідного мого, тяжкого життя...
Мамо,
голубко! Зарання в могилі
Праця й
недуга зложили тебе,
Пісня ж твоя
в невмираючій силі
В мойому серці ясніє, живе.
«Синку,
кріпися! — мені ти твердила.—
Адже ж не
паном родився ти чей!
Праця, що в
гріб мене вчасно вложила,
Та лиш тебе
доведе до людей».
Правда,
матусю! Спасибі за раду!
Я її правди не раз досвідив.
Праця дала
до життя мні принаду,
Ціль дала,
щоб в манівцях не зблудив.
Батько Івана Франка був на 30 років старший
від матері. Він помер у 1865 році, коли Іванові минуло 8 літ, через 7 років
померла мати.
У своїх
спогадах та оповіданнях І. Франко часто підкреслював, що саме в батьковій
оселі, зокрема в кузні, засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали
рясні сходи знань.
(Слайд
№ 6 )
В оповіданні «У кузні» він писав: «На
дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний огонь... Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його
я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і
досі».
По
закінченні сільської школи в с. Ясениці Сільній (1862-1864 рр.) батьки віддали
Івася до так званої нормальної школи при базиліанському монастирі ордена
Василіян у Дрогобичі. (Слайд №7,8)
З 1867 року Іван Франко
навчається в Дрогобицькій гімназії. «В
гімназії був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав». (І. Погорецький).
Навчаючись
у гімназії, Франко захопився збиранням усної народної творчості і сам почав
писати вірші. Багато читав.
Відкриття
№ 2. «Іван Франко. Освіта. Активна
літературна і громадська діяльність» (слайд 9).
(Слайд № 10) Осінь 1875 року. Іван Франко у
Львові — тодішньому центрі літературного і культурного життя
Західної України. Він мріє поглибити й розширити свої знання в університеті.
Та життя готувало йому багато розчарувань і випробувань. Поряд із навчанням
Франко розгортає активну літературну і громадську діяльність, стає одним з
організаторів студентського журналу «Друг».
У липні 1877 року І. Франка було заарештовано. (Слайд
№11). У тюрмі він пробув 9 місяців.
(Слайд №
12) «У в'язниці,— згадував
Франко,— не знаю чому — ставились
до мене з особливою суворістю. Запхано мене до найгіршої камери, до
злодіїв, убійників та інших звичайних злочинців... Протягом дев'яти місяців, проведених у тюрмі, сидів я переважно
у великій камері, де перебувало 18—28 злочинців, де зимою ніколи вікно не зачинялось і де я, слабий на груди, з бідою добивався привілею
спати під вікном... прокидався майже завжди з повним снігу волоссям на
голові».
Ще
три рази поліція заарештовувала І. Франка. Але він був несхитний. Випробування
лише зміцнювали його революційно-демократичні переконання. І хоч часом було
нелегко (варто згадати, як три центи, знайдені над Прутом, стали для нього
порятунком), та молода енергія, революційний запал і глибока любов до
трудового народу перемагали життєві незгоди.
Вищу освіту І. Франко здобув. Але не у
Львівському університеті, а в Чернівецькому і Віденському. Успішно захистив
докторську дисертацію, мріяв про кафедру в університеті. Та шлях до викладання
був закритий. Австрійський уряд не міг допустити, щоб небезпечний соціаліст пропагував свої ідеї в стінах
навчального закладу. У 1907 році Франкові запропонували очолити кафедру
слов'янських літератур Софійського
університету. Однак вірний син свого народу, не мислячи життя без
батьківщини, відмовився від цієї цікавої пропозиції.
І.
Франко завдяки великому таланту і невсипущій праці став одним із найосвіченіших
людей свого часу.
(Слайд № 14. Збірки Франка)
Окремою сторінкою життя Франка була
поезія. Його «Баляди і розкази», «З вершин і низин», «Мій ізмарагд», «Зів’яле
листя», «Із днів журби», «Із літ моєї
молодості», «Давнє і нове» - за життя поета вийшло дев’ять поетичних збірок – є
окрасою української поезії і належать до найвищих досягнень її у ІІ половині ХІХ
ст.. а скільки його поетичних творів покладено
на музику!
Наприкінці
життя Франко був уже загальновизнаним корифеєм науково-літературного життя
Західної України. На смертному ложі, знеможений і приречений, він скаже:
(Слайд № 16) «Скрізь і
завжди у мене була провідна думка — служити інтересам мого народу і
загальнолюдським поступовим ідеям. Тим двом провідним я, здається, не
споневірився досі і не споневірюся, доки мого життя».
Весняного
травневого дня 1916 року великого Каменяра не стало. Його життєвий шлях був
устелений терном, але коли б довелось усе почати заново, він би не зрадив своїх
ідеалів.
1. Вчитель (на фоні
ліричної мелодії)
"Поезію творить любов, а не злоба",
- наголошує Дмитро Павличко. Любов стояла і стоїть біля витоків життя,
стверджує в людині людське, вивищує нас перед злом. Любов робить людину кращою,
зігріває її теплом, дає наснагу для діяльності, творчості.
Любов великих людей – завжди легенда.
Згадаймо дантівську Беатріче, петрарківську Лауру, шопенівську Жорж Санд,
пушкінську Наталію Гончарову. Стали легендами Лесина найбільш любов Сергій Мержинський і головна героїня
Франкового "Зів'ялого листя"
Ольга Рошкевич. Про особисте життя людей, а особливо видатних,
треба говорити дуже делікатно і обережно. Бо це той бік життя людини, який
часто не залежить від неї. Чи винен Франко, що втратив Ольгу Рошкевич? Чи хотів
злого, коли вирішив поєднати своє життя з Ольгою Хоружинською вже не з любові,
а з глибокої поваги до неї?
Отже, відкриття
№ 3. Про жінок Івана Франка, про його особисте життя – далі. І слово я
надаю творчій групі № 1.
(Слайд № 18) Відкриття №3
«Іван Франко. Особисте життя»
Див.
Додаток №2. Повідомлення творчих груп.
Слайди № 19– Ольга Рошкевич
Слайд № 20 - Юзефа Дзвонковська
Слайд № 21 - Целіна Журовська
Слайд № 22 - Ольга Хоружинська
ІV. Підведення підсумків уроку.
Заключне
слово вчителя
Наш урок-відкриття наближається до логічного
завершення. Мені разом із творчою групою, яка брала участь у
дослідженні під час підготовки до уроку, дуже хотілося, аби ви відкрили для себе Великого Каменяра, відчули
гордість від того, що така людина належить до нашого народу, щоб зрозуміли, що
Франко жив і титанічно працював лише заради слави і кращого майбутнього
України. Наступні уроки ми й присвятимо аналізу літературної спадщини І. Я.
Франка.
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати за підручником с. 122-130.
2. Творче завдання: написати листа від імені І.Я. Франка
Ользі Рошкевич або відшукати рідкісну інформацію про Франка.
Комментариев нет:
Отправить комментарий