Тема: Мовні аспекти вивчення речення. Пунктуація
Мета:
навчальна: узагальнити й
систематизувати знання учнів про мовні
аспекти вивчення речення;
удосконалювати вміння й
навички працювати над
з’ясуванням основних пунктограм
у реченнях, способів їх перевірки;
розвивальна: виробляти вміння
аналізувати пунктограми та групувати їх; засобами правильного інтонування
речень відповідно до пунктограм сприяти
поліпшенню як писемного, так і усного мовлення учнів, етики спілкування,
розвивати інтелектуальні, творчі здібності;
виховна: за допомогою
мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до
художнього слова, його моральних критеріїв.
Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.
Обладнання: підручник
(Українська мова: підручник для 9 кл. загальноосвітн. навч. закл. / С.Я.Єрмоленко,
В.Т.Сичова. – К.: Грамота, 2009), словники, навчальний довідник для 9 класу,
навчальні посібники із орфографії, пунктуації, «Члени речення», «Мовний
розбір», картки.
Методи, прийоми і форми роботи: «Дошка запитань», лінгвістична
розминка, колективна робота, «Навчаючи – вчуся», робота в групах, диктант взаємної дії, індивідуальна робота,
взаємоаналіз, взаємооцінювання.
Перебіг уроку
І. Організаційний
момент
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів
1."Дошка запитань" (учні записують питання, які виникають у ході
обговорень під час уроку)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1.Лінгвістична розминка «Продовжити
визначення»
1. Речення – це… .
2. Ускладнення в ньому… .
3. Пунктуація — розділ науки про мову, що вивчає ... .
4. Розділові знаки — це ... .
5. Є такі розділові знаки… .
6. Пунктограма —
розділовий знак, що ... .
7. Пунктуаційне правило —
це ...
.
8. Пунктуаційна помилка —
це ...
.
9. Є такі пунктограми у простому реченні… .
10. У складному реченні… .
11. У ССЦ… .
2.Колективна робота з текстом. Прочитати висловлювання. Дібрати
заголовок, який би розкривав тему, основну думку. Назвати стиль, типи
мовлення, пояснити їх
Пунктуація (від лат. рunctum — крапка) — система
розділових знаків і правил уживання їх на письмі з метою правильного членування
речень на смислові частини. Поряд із графікою та орфографією пунктуація є одним
із компонентів писемної мови.
У сучасному українському письмі дванадцять
розділових знаків.
Система розділових знаків складалася
протягом довгих віків. Учені
вважають, що ієрогліфічне
письмо Стародавнього Сходу цих
знаків не знало.
Фінікійці, винайшовши звукове
(літерне) письмо, уживали в
злитому тексті (без
проміжок між словами) тільки одну крапку наприкінці
речення чи абзацу, причому ставили її
вгорі, внизу або посередині рядка.
Цей
знак перейняли в
них давні елліни з
тим же способом застосування, проте
згодом винайшли дефіс
і тире, уживаючи їх довільно, тому що відповідних
правил ще не було. Названі три знаки
також довільно використовували й письменники та
вчені античного Риму, а пізніше — й Середньовіччя.
Потреба в розділових знаках
стала нагальною з поширенням
книгодрукування, що зумовило
роздільне письмо. Наприкінці XV ст. італійські
друкарі брати Мануції
винайшли ще кілька знаків
і розробили правила
застосування їх. Робота
вчених-мовознавців із
збагачення і вдосконалення граматичної
пунктуації тривала й у
наступні віки в
різних країнах, до
того ж вона набувала
деяких відмінностей у
письменствах, згідно зі
специфічними особливостями синтаксису
національних мов.
У
часи Київської Русі
наприкінці речень чи
абзаців ставились крапка
або двокрапка, часом —
дві крапки, а
посередині їх — крапка.
Наприкінці ХVІІ ст. з уведенням
роздільного письма розділові знаки й
правила користування ними
почали застосовуватись і в
Україні. Взірцем стала німецька пунктуація, бо вона була тоді найповніше
розроблена й найбільше відповідала синтаксичним особливостям нашої мови. На
основі граматичної пунктуації поступово
склалася поетична, яка розглядає художні функції розділових знаків у
літературних творах та своєрідність використання їх різними авторами. (О. Бандура)
ІV. Узагальнення та систематизація знань учнів
1.«Навчаючи – вчуся». Робота у групах. Визначити пунктограми у реченнях, пояснити
їх за допомогою пунктуаційних правил
І група
1. Мовчання іноді говорить більше, ніж слово. Невже щастя є тільки вічний,
недосяжний міраж?( Володимир Винниченко)
2. Адресовані людям вірші – найщиріший у
світі лист.
Клаптенята паперу – то смертельні плацдарми самотньої битви з державами,
з часом, із самим собою.
Душа, зруйнована, як Троя, своїх убивць
переживе. (Л.Костенко)
ІІ група
1.
Хто в себе не вірить, тому ніхто
другий не повірить.
Чого хочеш, те мусиш вважати найбільшим за все.
Володимир Винниченко
2. Ми
любимо тих, що знали нас молодими. Їхня пам’ять – музей коштовностей, які ми
колись розгубили.
Де є та грань – хто люди, хто юрма?
Пішов у смерть – і повернувся в думі, і вже тепер ніхто його не вб’є.
Якщо платити злочином за злочин, то як же й
жити... на землі?
Л.Костенко
ІІІ група
1.
Душа
летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там.
Є боротьба за долю України.
Все
інше – то велике мискоборство.
Де воля спить, її ще й приколишуть.
Я знаю грамоту свободи – її підписують
мечі!
2.
Є вірші
– квіти.
Вірші
– дуби.
Є
іграшки – вірші.
Є
рани.
Є
повелителі і раби.
І
вірші є – каторжани.
Л.Костенко
2.Диктанти взаємної дії.
Учні диктують по варіантах і здійснюють взаємоперевірку
Завдання для диктантів:
1)
записати речення;
2) виразно прочитати, правильно інтонуючи;
3) пояснити пунктограми за допомогою
пунктуаційних правил;
4) записати у довідник пунктуаційні
правила, які стосуються допущених помилок;
5) дібрати власні приклади.
Диктант №1
Не
заколисуй ненависті силу.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
...Ти на землі – людина,
І хочеш того чи ні –
Усмішка твоя – єдина,
Мука твоя – єдина,
Очі твої – одні.
Можна прострелити мозок,
Думки ж не вбить.
В.Симоненко
*Індивідуальна робота. Виконати
синтаксичний розбір речень із диктантів
Диктант
№2
Той
ніколи не доскочить слави,
Хто задля неї на землі живе.
Як усе на світі зрозумієш,
То тоді зупинишся
І вмреш!
Вічна
мудрість простої людини
В паляниці звичайній живе.
Найогидніші очі – порожні,
Найгрізніше мовчить гроза,
Найнікчемніші душі вельможні,
Найпідліша – брехлива сльоза.
В.Симоненко
*Індивідуальна робота. Виконати
синтаксичний розбір речень із диктантів
3. *Індивідуальна робота з картками
Картка №1
* Переписати, розставляючи пропущені
розділові знаки.
І чули ми (дерева тому свідки), як свіжий ранок сонце викликав, сердега-вітер
пив росу із квітки. (Н.Пукас.) Курличуть
радо сірі журавлі (ти їх
стомила, нелегка дорого), дівча у синь вглядається з порога, косички заплітаючи
малі. (Г.Кривда.) Знай – я пізно збагнув це! – що кожна хвилина – це сім’я, із
якого й квітки, і зілля зловорожі ростуть. (М.Рильський.) Не знаю й сам, радіть
чи сумувати (о серце, серце, чуєш, не злукав!), коли, бува, збіжаться, як до
хати, всі стежечки, якими я блукав. (Д.Луценко.) Опівніч до баби (я бачив не
раз) коромислом змій прилітає. (Л.Боровиковський.)
Картка №2
* Переписати, розставляючи пропущені
розділові знаки.
Він не пам’ятав, щоб дівчина
хоч раз заперечила матері (“Добре, мамо”, “Зараз, мамо, зроблю”, “Не
гнівайтеся, мамо”). (Ю.Мушкетик.) Я така несказанно багата (та не сріблом, не
золотом, звісно). Є у мене і будні, і свята, є у мене і праця, і пісня.
(Н.Пукас.) Він згадував: над тихою рікою стоїть село, а втім селі хатина (так
пісню й казку можна починати), у хаті тій живуть його батьки. (М.Рильський.)
Стоїте, дорогі, на порозі життя (у дитинство немає, на жаль, вороття). Не
губіться, прошу вас, у морі людському! Не забудьте дорогу до отчого дому. (Л.Ржегач.)
Картка №3
* Переписати,
розставляючи пропущені розділові знаки.
Україна – незалежна держава, яка першою в світі (хай, як на
нинішні обставини, може, й передчасно) позбулась ядерної зброї. (Л.Пиріг.) Мету
виправдовує засіб (як коли, та й яка мета...) (М.Доленго.) Втомившись
врешті-решт від мішури (від кислих яблук як не буть оскомі?), я знов шукав
зернятко у соломі. (В.Гриценко.) А в
порту – далекі пароплави (Одеса, Кавказ, Стамбул), ще й човнів безтурботні лави доручають морю судьбу. (М.Доленго.)
V. Підсумки уроку
1.
Коментування «Дошки запитань»
2.
Взаємоаналіз і взаємооцінювання навчальної
діяльності
VІ. Повідомлення домашнього завдання
1.
Виписати текст публіцистичного стилю
мовлення, позначити пунктограми.
Комментариев нет:
Отправить комментарий